Відмова США надавати Україні супутникову інформацію означатиме не лише втрату даних для ударів вглиб ворожої території. Це рішення небезпечно ще й тим, що наші системи ППО не зможуть отримати необхідну інформацію.
Це вже зрада, чи все-таки ще ні?
Про те, якими можуть бути непрямі, але красномовні ознаки “підігрування” США агресивній Росії, експерти попереджали ще на стадії гучних заяв одразу після інавгурації нового президента Сполучених Штатів Дональда Трампа.
Зокрема, за словами військового аналітика Ігаля Левіна, до таких небезпечних симптомів могло належати відключення Starlinkта припинення військової допомоги нам з боку США.
З першим пунктом “програми” адміністрація Трампа впоралася надзвичайно швидко: 4 березня американські ЗМІ повідомили, що всі військові вантажі – й навіть ті, котрі вже були на нашому кордоні – зупинили свій рух. Попри мовчазну позицію Вашінгтону, це підтвердив польський прем’єр Дональд Туск, бо мав нагоду спостерігати цей процес безпосередньо у себе в країні.
Наступного дня пришла ще тривожніша звістка: США припинили ділитися з Україною усіма розвідувальними даними, повідомило українське джерело для Sky News. Припинення потоку розвідувальної інформації начебто є “вибірковим” та стосується лише даних, котрі можуть бути використані для атак на території РФ.
При цьому кореспондент The Economist Олівер Керрол із посиланням на джерела повідомив, що 6 березня близько 14 години США обрізали Києву “головне джерело інформації для повітряних тривог”.
“Перед тим під це потрапили дані, важливі для застосування HIMARS. Також Україна не отримує інформацію у реальному часі для далекобійних ударів. “Трамп хотів подяки. Але так нам доведеться писати її на могилах мертвих українців”, – наводить Керрол слова свого анонімного співрозмовника.
Призупинення американської розвідки щодо ударів РФ по українському тилу разом з призупиненням США поставок ракет ППО Patriot, котрі Україна використовує для захисту від російських балістичних ракет, матиме серйозний вплив на безпеку українських тилових територій, – йдеться й у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Водночас радник з нацбезпеки США Майкл Волц наголосив, що США “зробили крок назад” у відносинах з Україною, а директор ЦРУ Джон Реткліфф назвав призупинення допомоги “паузою”. За його словами, американська розвідувальна та військова допомога знову може почати надходити, як тільки Трамп побачить, що Зеленський “серйозно налаштований на мир”. Що мається на увазі саме під цими словами, залишається лише здогадуватися.
Правда, Starlink нам поки не відключили, бо це комерційний сервіс і оплачують його наші європейські партнери(Польща та Німеччина).
А поки росіяни вже мають свій кривавий “зиск” із дій США: у ніч проти 6 березня російський дрон влучив у багатоповерхівку у Салтівському районі Харкова. А також троє людей загинули у Кривому Розі внаслідок ворожої ракетної атаки.
Але на події на фронті наразі це ніяк не вплине, принаймні впродовж наступних 3-4, можливо, навіть 6 місяців, – прогнозує старший аналітик Центру ініціатив Повернись живим Микола Бєлєсков.
При цьому експерт нагадує, що негативний вплив затримки допомоги найсильніше відчувався в Авдіївці, а також мав наслідком значні пошкодження енергосистеми України.
Постріл в ногу самим собі
Втім, ізолюючи Україну від критично розвідувальної інформації, США також карають і себе самих.
По-перше, це величезні репутаційні втрати.
Трамп обережно, але невблаганно допомагає Росії тиснути на Україну на фронті та в тилу, але для Путіна дуже важливо, щоб ніхто у світі не помітив, що без США він не може поставити Україну на коліна, – зауважує у Facebookвідомий політолог і соціолог Віктор Небоженко.
“Це має бути перемога Путіна, а не перемога Трампа, що суперечить вічному прагненню американського президента бути скрізь переможцем, від Вашингтона до Москви… Трампу також важливо зберегти штучний імідж “миротворця”, який заради миру в Україні намагається “притиснути” її та напівживу віддати Кремлю”, – пише він.
Але все це – просто величезні іміджеві втрати Штатів, як головного “світового поліцейського”. Й також беззаперечне запрошення для багатьох держав розробляти власну “ядерку”.
І – додатково – про практичний зиск для США у космосі: американські військові раніше вигравали від обміну даними, особливо через альянс Five Eyes, куди входять Австралія, Канада, Нова Зеландія, Велика Британія та США, пише Forbes. Зараз, коли вони вчиняють незрозумілі дії щодо партнерів та союзників, це може змінитися.
Однак все це не зможе зупинити зусиль України щодо захисту мирного населення від російських ракетних ударів, хоча й дуже ускладнить.
Видання підкреслює, що наші європейські союзники мають багато космічних можливостей, хоча й у меншому масштабі, ніж США. До речі, аналогічні послуги надають і комерційні компанії.
Так, Україна ще 2022 року орендувала за 17 мільйонів доларів супутник радіолокаційного спостереження у фінської компанії Iceye. Це той самий “народний супутник”, котрий було придбано за кошти всеукраїнського збору. Правда, цей супутник вже “старенький”, строк його експлуатації був розрахований на три роки, але він і досі успішно працює.
А вже через два роки Німеччина оплатила розширення можливостей космічного спостереження України за рахунок компаній Rheinmetall і Iceye.
До того ж, Нідерланди заплатили 13 мільйонів доларів американській компанії Maxar (чиї супутники регулярно фотографують практично всю поверхню Землі) за доступ України до її знімків. У сузір’ї Maxar, до речі, нараховується аж сорок супутників. Але складність у тому, що для отримання знімків треба ставати у чергу з інших комерційних користувачів, а не мати інформацію швидко та оперативно, як це було за допомоги військових супутників США.
Тож Нідерланди діляться розвідданими з українцями, а у рамках меморандуму 2024 року Україна отримує космічні дані й від найбільших держав Європи: Великої Британії, Італії та Франції.
До того ж, зараз компанія супутникового зв’язку Eutelsat (франко-британська, до речі) веде переговори з Євросоюзом про надання Україні відповідних послуг.
Ірина Носальська
