Погіршення стану російської економіки через війну мало би зупинити мілітаристські плани Кремля. Але так не стається, бо Путін збирається воювати, навіть якщо росіянам доведеться їсти траву, кажуть експерти.
Рух до катастрофи
Російська економіка переживає зараз один із найскрутніших періодів від початку повномасштабної війни у 2022 році, констатує координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. За його словами, Росія “проїла” все те, що за попередні двадцять років накопичила, і у росіян “залишився фактично оцей останній рік”.
Казати так підстав багато: За даними Reuters, тільки за лютий 2025 року зростання промислового виробництва у Росії впало з 2,2% до 0,2%. А розвідка Великої Британії опублікувала звіт, де йдеться про те, що інфляція у країні-агресорці перевищить цільовий показник Центробанку Росії (ЦБР) у 4% у 2025 році. При цьому росіяни успішно “доїдають” накопичення зі свого Фонду національного добробуту.
Тож, з точки зору здорового глузду, Путіну конче треба завершувати війну, – вказує фінансовий експерт Сергій Фурса. Але так чомусь не стається.
“Кажуть, Трамп злий на Путіна, що той саботує перемовини, і готовий ввести страшні санкції. Ну головне щоб не ввів їх проти України. Бо з нього станеться… Але, схоже, відбувається дивовижне. Трамп зустрів когось ще менш раціонального, ніж він сам. І це Путін. Бо Трамп вважає: Путін має розуміти, що війна виснажує його економіку, і має шукати вихід з цього. І Трамп дає йому цей вихід. А Путін сміється з нього”, – пише він у блозі для Главкому.
Війна дійсно виснажує російську економіку: абсолютно всі нові данні, котрі виходять звідти, прориваючись через завісу секретності, говорять саме про це. Водночас, зауважив Фурса, у інформаційному полі “домінує дивне уявлення, що війна – то корисно для економіки (російської – ред.)”.
“Чесно, вже не можу читати статті, де розказують, що російська економіка тримається на війні, і тому Путін не хоче її завершувати. Бо економіка не може триматися на війні. Вона може триматися на військових витратах. Але якщо такі витрати настільки важливі для вашої економіки, то ви продовжите їх робити, навіть якщо війна закінчиться. Ви будете будувати дороги, мости, будинки, ви будете інвестувати туди, куди не інвестували під час війни, ви збільшите пенсії і зарплати вчителям. Ви знайдете вихід”, – уточнює він.
Між тим витрати, котрими Путін фінансує війну, створюють передумови до неконтрольованого зростання цін в РФ. Це змушує російський Центробанк боротися з інфляцією, обмежуючи вартість грошей в економіці, й вбиваючи таким чином здорову, не військову частину російської економіки.
Й поки триває війна – це не зміниться, підкреслив економіст. Таким чином, тільки завершення війни дає вихід з кризи, тобто не гарантію на вихід з кризи, а лише шанс ії уникнути, зауважує він.
А ось коли виходу для Росії не буде – то це у випадку, якщо у росіян закінчяться гроші, а війна ще буде тривати, додає Фурса.
Причини непоступливості ЄС
Виходячи з цього, логічним для ворога кроком є невпинна боротьба за заморожені на початку війни Заходом російські активи.
Це – приблизно 300 млрд доларів; разом із тим, Путін витратив за три роки на фінансування повномасштабної війни проти України один трильйон доларів, – повідомив в інтерв’ю CBS News президент України Володимир Зеленський. Тобто, “західних” коштів вистачило би росіянам якраз десь на рік бойових дій проти України у їх нинішній інтенсивності.
Для вилучення цих коштів ворог вдається до послуг своїх посіпак всередині Євросоюзу, де зберігається більша частина заморожених на початку війни російських грошей. Так, уже в липні заморожені російські активи можуть бути розблоковані. Яким чином? Угорщина в силі перешкоджати прийняттю 17 пакету санкцій Євросоюзу проти Росії, а також продовженню решти 16 пакетів.
Тож Євросоюз має доєднатись до перемовин, коли будуть обговорюватись санкції проти РФ – тобто їх зняття або ж не зняття, – розповіла в ефірі Еспресо кореспондент Тетяна Висоцька. До речі, в Європі ходять чутки, що Росія запропонувала США використати частину заморожених коштів для закупівлі американських цивільних літаків.
Втім, за її словами, в ЄС розуміють важливість санкцій як серйозного важелю впливу на Росію. Й Євросоюз напрацьовує кілька варіантів дій, аби уникнути ситуації зупинки санкцій проти РФ.
Так, активно обговорюється варіант, коли кожна країна ЄС (окрім Угорщини) вводила би ці пакети санкцій одноосібно. Й цілком можливо, що у липні всі 26 країн Євросоюзу синхронно приймуть ці санкції на основі своїх національних законодавств.
Саме у цих 16 пакетах санкцій і “лежить” більша частина заморожених активів РФ. А це – понад 210 млрд євро.
Між тим, замороження російських коштів Заходом є цілком законним. За рішенням Ради ЄС депозитарії (такі, як бельгійська клірингова установа Euroclear, котрі контролюють російські суверенні активи на суму понад 1 мільйон євро), повинні окремо обліковувати доходи від депозитів, що накопичуються та не використовуються через дію обмежувальних заходів та зберігати їх на окремих банківських рахунках ЄС. Йдеться саме про прибутки, що генеруються як відсоткова ставка за депозитом, а не про “тіло” депозиту.
При цьому, згідно з умовами депозиту між Центробанком РФ та європейськими депозитаріями, останні не виплачують винагороду, що нарахована на залишки грошових коштів. А отже, отриманий дохід від їх використання (наприклад, через розміщення у Європейському центральному банку) може розглядатися як такий, що не належить власникові рахунку.
Тим самим дії Євросоюзу можуть вважатися цілком правомірними і захищеними від позовів РФ, що ними вона погрожує у разі конфіскації її активів.
Й, як зазначають журналісти Politico, декілька країн – а саме Франція, Велика Британія та Іспанія – дедалі більше схиляються до ідеї конфіскації цих коштів для посилення української оборони й зміцнення її позицій у мирних переговорах.
Натомість Бельгія виступає щодо цього обережніше, оскільки у Брюсселі розташована та сама фінансова компанія Euroclear, котра утримує значну частину заморожених російських активів.
Зокрема, прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер після закритого саміту лідерів ЄС 20 березня заявив, що конфіскація майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів у Європі була б “актом війни”. За його словами, такий крок міг би призвести до “системних ризиків для всієї світової фінансової системи” й викликати небажану відповідь з боку Москви.
Водночас експерти підтверджують, що відмова від розморожування російських активів з боку європейців викликана не лише їх спробою допомогти Україні захищатися. “Звільнення” їх дійсно може негативно вплинути на європейську економіку.
До того ж, ці кошти успішно використовуються у якості “сиру в мишоловці”: як пише New York Post, дискусія навколо них є гарним приводом, аби залучити Кремль до перемовин. За інформацією видання, команда Дональда Трампа через його спецпредставника Стівена Віткоффа могла перед туром переговорів у Лондоні навіть пропонувати РФ послаблення санкцій і часткове розмороження заморожених російських активів, що зберігаються у Брюсселі.
В європейців тут – своя законна гра: нагадаємо, у квітні вже другий транш кредитування, забезпеченого доходами від заморожених активів РФ, перерахувала Україні Велика Британія. Як і попередній, наданий у березні, він склав майже мільярд доларів.
Ірина Носальська
