Американці, схоже, готові повністю піти з Європи. Експерти міркують, чи зможуть європейці забезпечити власну безпеку та замінити Штати в Україні.
Холодний душ Мюнхена та сльози на прощання
Нагадаємо, з 14 до 16 лютого тривала Мюнхенська конференція з безпеки, під час якої обговорювали питання національної безпеки.
В межах конференції виступив віцепрезидент США Джей Ді Венс – і його слова порівняли з “холодним душем” для європейців. Політик заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа занепокоєна питаннями європейської безпеки, проте вважає, що головні загрози становлять не країна-агресор Росія чи Китай. За словами американського віцепрезидента, його непокоїть “відхід Європи від основних цінностей, які поділяють зі США”.
“У своїй промові віце-президент США дав Європі чіткий сигнал: політика союзництва та безпекової підтримки, яка тривала десятиліттями між США та ЄС, іде в минуле”,– пише в своєму блозі на Цензор.НЕТ нардепка Галина Янченко.
Європейці були ошелешені. Дійшло до того, що глава Мюнхенської конференції з безпеки (MSC) Крістоф Гойсґен не стримав сліз під час прощальної промови у Мюнхені. Він заявив, що MSC почалася як трансатлантична, але після виступу віцепрезидента США Джей Ді Венса “ми змушені побоюватися, що наша спільна ціннісна база більше не є спільною”. Потім Гойсґен згадав Україну і почав плакати.
Окремо в інтерв’ю ZDF директор конференції назвав Мюнхен-2025 “у певному сенсі європейським жахом”, наголосивши, що “Америка під керівництвом [президента Дональда] Трампа живе на іншій планеті”.
Виступ Венса став холодним душем для Європи, каже експерт-міжнародник Ігор Тодоров в коментарі виданню RFI. Він додає, що нинішня Мюнхенська конференція продемонструвала, що колективного Заходу, яким він був ще з часів “холодної війни”, більше не існує, а цінності США та Європи вже не такі спільні, якими були до президентства Трампа.
Тодоров додає, що путінська Росія може святкувати перемогу. Бо, за великим рахунком, одна з головних їхніх цілей – зруйнувати єдність Заходу, каже експерт.
Як реагує Європа
Після промови Венса президент Франції Емманюель Макрон скликав екстрену зустріч європейських лідерів на 17 лютого в Парижі. У зустрічі, яка тривала кілька годин, брали участь лідери Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Великобританії, Польщі, Данії та Нідерландів, а також голова Єврокомісії та Євроради та генсек НАТО Марк Рютте. Перед її початком Емманюель Макрон поговорив телефоном із президентом США Дональдом Трампом.
На зустрічі обговорювали можливу участь європейських країн у мирному врегулюванні, яке поклало б край війні Росії проти України, включаючи надання Україні гарантій безпеки.
Вже 19 лютого Макрон скликав другу зустріч, яка була більш продуктивною. За словами очільника Франції, позиція його країни та партнерів залишається чіткою та об’єднаною: “ми хочемо сталого та міцного миру в Україні”.
“Ми підтримуємо Україну та беремо на себе всю відповідальність за забезпечення миру та безпеки в Європі. Це фундаментальний інтерес Франції, і я є його гарантом”,– заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Він висловив переконання, що Європа має спільну з президентом США Дональдом Трампом мету “покласти край агресивній війні, яку Росія веде майже три роки”.
Він назвав основні принципи, на яких концентруються зусилля європейських лідерів:
-
Україна має бути залучена, а її права необхідно поважати; -
мир повинен бути тривалим і супроводжуватися “надійними гарантіями”; -
побоювання Європи щодо безпеки “повинні бути враховані”.
Макрон заявила, що Європа має на меті збільшити видатки і спроможності у сфері оборони та безпеки. Рішення, мовляв, будуть ухвалені в найближчі дні та тижні.Макрон заявив про необхідність “масивного оборонного плану” для Європи.
Американський політолог Раміз Юнус в ефірі 24 Каналу нагадує, що Європа за 35 років після розпаду Радянського Союзу ніколи не робила рішучих кроків і не відігравала жодної провідної ролі. Попри те, що минуло понад 30 років і були створені політичні інституції у Брюсселі та Страсбурзі на чолі з Євросоюзом, ми досі бачимо їхню нерішучість, каже Юнус.
Політолог додав, що за останні три роки Україна та Європа пройшли величезний шлях. Можливо, Європі бракувало “удару кувалдою”, і саме такий удар вона отримала в Давосі та Мюнхені, переконаний Юнус. Політолог не вбачає в цьому нічого поганого, адже саме страх і інстинкт самозбереження змусили Європу почати діяти.
Галина Янченко підтверджує: наші європейські партнери завжди намагалися уникати конфліктів та вірили у систему колективного захисту на чолі з США. Вона додає – не варто недооцінювати ЄС. Як показали часи Covid, в разі потреби Європа може достатньо швидко мобілізувати сили та ресурси. І схоже саме за таким сценарієм зараз буде розбудовуватися оборонна складова Євросоюзу, пише Янченко.
Але чи замінить Європа США?
Є козирі в рукаві
Військовослужбовець Ігор Луценко на своїй сторінці в Facebook міркує, наскільки Україна може обійтися без США. Він пише, що за умови, що ЄС виділяє нам достатньо грошей, ефект від демаршів Вашингтона буде помітний, але не критичний. Плюс, додає Луценко, європейські збройні рішення у своїй масі більш близькі до вимог російсько-української війни.
На думку військового, втрата США як джерела зброї для України буде відчутним, але не критичним болем. Мовляв, можна воювати без Штатів і навіть перемагати, за умови, що Європа буде поводитися жваво.
Але і для Європи є багато ризиків. Не виключено, що Сполучені Штати виведуть війська з континенту. Наприклад, видання Bild пише, що у рамках переговорів РФ зі Штатами обговорюється виведення американських військ з території держав, які раніше входили до Варшавського блоку та СРСР. Тобто, з усієї Східної Європи. А The New York Times пише, що у домовленостях з Росією адміністрація Трампа вбачає можливості вивести війська з Європи та направити їх для стримування Китаю.
Схоже, з урахуванням всіх ризиків європейці вирішили діяти по всіх фронтах. Наступного тижня президент Макрон поїде до США. Офіційно – він говоритиме з Трампом про війну в Україні. Неофіційно – зондуватиме подальші дії очільника Білого дому.
Крім того, Європа почне посилювати оборонні можливості. Так, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що зараз формується фінансовий пакет для безпеки Європи і його мають ухвалити вже найближчим часом.
Щодо України, то не виключено, що за оборону нашої держави заплатить окупант. Так прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запропонував почати фінансування європейської допомоги Україні із заморожених активів РФ. Нагадаємо, мова про 300 мільярдів євро.
Слід додати, що у безпековому плані Європа не обійдеться без України. Наша країна має козир в рукаві – унікальний досвід ведення війни в XXI столітті. І саме цей досвід, пише Янченко, робить нас незамінним партнером для Європи, яка щойно почала розуміти, що її безпека залежить від реальної оборонної спроможності, а не лише від дипломатичних заяв.
“Україна в цій історії може стати не лише об’єктом допомоги, а й ключовим партнером для нової європейської системи оборони. Ми маємо досвід, технології та виробничі потужності – і тепер, коли Європа нарешті усвідомила необхідність діяти, це може стати історичним шансом для українського ОПК. Головне – не втратити цей момент”,– резюмує Янченко.
Валерія Шипуля
