Головне призначення кафедри — формування світоглядних позицій фахівців економічного профілю, розуміння ними процесу світового суспільно-політичного розвитку в ХХ — ХХІ ст. Історія
З часу заснування Київського комерційного інституту його професорсько-викладацький склад забезпечував не лише високу фахову підготовку випускників, а й їх широку гуманітарну, світоглядну орієнтацію. Завдяки запровадженню цілої низки історичних дисциплін для слухачів економічного відділення у навчальних планах і розкладах занять з 1906 по 1915 рік (до евакуації інституту в м. Саратов) зафіксовано сім історичних дисциплін, викладання яких забезпечувала кафедра нової російської історії, зокрема: історія російської держави, нова російська історія (професор М. В. Довнар-Запольський), історія античних держав (професор І. А. Леціус), історія середніх віків (професор М. М. Бубнов), історія XVIII і XIX століть (професор П. М. Ардашов), новітня історія Західної Європи та загальна нова історія (професор В. В. Новодворський). Їхнє вивчення завершувалося письмовим екзаменом. Отже, інститут з перших днів свого існування надавав великого значення формуванню в майбутніх фахівців широкого світогляду і загальної ерудиції, твердих переконань і громадянської позиції.
З 1918 року в навчальних планах інституту жодна з історичних дисциплін не значиться. Диктатурі пролетаріату, що утвердилася внаслідок збройного перевороту в жовтні 1917 року, для зведення «світлої» споруди комунізму були потрібні будівничі з зовсім іншим світоглядом і інтелектом. Як формувати особистість із новим світоглядом, РКП(б) вказувала у розгорнутих постановах своїх з'їздів і конференцій — організація гуртків із вивчення теорії та практики марксизму. Перед партійними комітетами й осередками РКП(б) ставилося глобальне завдання ввімкнути у сферу особливого свого впливу освітні заклади-школи, училища, вищі навчальні заклади. В освітніх закладах, зокрема вищих навчальних, було запроваджене систематичне вивчення марксистсько-ленінської теорії, діалектичного та історичного матеріалізму, викладання яких покладалося на створені кафедри діалектичного та історичного матеріалізму і ленінізму та історії ВКП(б). А з виходом у світ «Короткого курсу історії ВКП(б)» на вищі навчальні заклади покладався обов'язок побудувати викладання марксистсько-ленінської теорії на основі глибокого вивчення зазначеного підручника. З метою концентрації ідеологічного потенціалу у вищих навчальних закладах, відповідно до згаданої постанови, замість окремо існуючих кафедр створювались єдині кафедри марксизму-ленінізму з обов'язковим затвердженням кадрів керівників кафедр партійними комітетами різних рівнів.
З перейменуванням у 1952 році ВКП(б) на КПРС у всіх вищих навчальних закладах, у тому числі в нашому університеті, вводилося викладання трьох самостійних курсів: історії КПРС, політичної економії та діалектичного й історичного матеріалізму, яке забезпечувалося кафедрами марксизму-ленінізму. Першу кафедру марксизму-ленінізму очолювала кандидат історичних наук доцент Н. Д. Давидова. У 1963 році кафедра марксизму-ленінізму була розділена на дві: кафедру історії КПРС і кафедру філософії. З часу виокремлення кафедри як самостійної її очолювали доцент Н. Д. Давидова, з 1967 року — доктор історичних наук, професор В. П. Столяренко, з 1974 року — доктор історичних наук, професор І. В. Шульга, з 1981 до 1985 року — доктор історичних наук, професор О. М. Вербило. З професорсько-викладацького складу того періоду помітний слід в історії кафедри й університету залишили доктори історичних наук, професори І. М. Іванов-Потьомкін, Я. А. Титаренко, доценти О. Ф. Яхно та В. А. Сліпченко (який тривалий час очолював факультет доуніверситетської підготовки).
Серед тих, хто вніс і власну частку у справу підготовки й виховання фахівців з економіки, в історії кафедри заслуговують на почесне місце журналіст і історик професор Л. О. Суярко, доктор історичних наук, професор Т. Д. Бондар, кандидати історичних наук, доценти І. М. Груц, Б. І. Долгих, П. В. Стеценко, Д. П. Поклад, В. Ю. Михайлов. А в травні 1987 року завідувачем обраний кандидат історичних наук, професор В. Ф. Салабай. Його прихід на кафедру припав на переломний період у житті країни, пов'язаний з розгортанням перебудови всіх сфер суспільного життя, у тому числі й системи освіти.
Втіленням ідей перебудови системи підготовки висококваліфікованих економістів, а саме — поєднанням фундаментальної економічної освіти з практичною спрямованістю навчання, стала програма діяльності усіх підрозділів університету, в тому числі й кафедри. Послаблення ідеологічного тиску, доступність до раніше закритих матеріалів, а отже й поява нових історичних фактів стали основою роботи кафедри з поглиблення змісту навчальної дисципліни та науково-теоретичного і методичного рівня викладання, посівши чільне місце у її навчально-методичній діяльності. Цьому сприяла організація систематичної роботи теоретичного семінару, для участі в якому запрошувалися провідні науковці Києва — академік І. Ф. Курас, професори М. В. Коваль, В. Ф. Солдатенко, Ю. І. Шаповал, Ю. А. Левенець та інші.
Поступове утвердження демократичних засад у житті суспільства, в тому числі й у навчальних закладах, об'єктивно потребувало пошуків таких форм взаємин зі студентами, які б уможливили глибше пізнання їхніх запитів, інтересів щодо актуальних проблем історії та державної політики. За таких умов кафедра однією з перших започаткувала проведення розширених засідань за участю студентського активу, деканів факультетів або їх заступників, представників навчально-виховних комісій, що дало змогу адресно планувати навчальний процес та його організацію, розв'язувати проблеми якості викладання з урахуванням інтересів студентів.
У роботі кафедри зі студентською молоддю стали систематичними й такі заходи, як круглі столи, проведення наукових студентських конференцій у музейних закладах Києва, інтернаціональні конференції та конкурси наукових робіт студентів-іноземців. За результатами одного з конкурсів у рамках Тижня боротьби за мир його лауреатами стали студенти нашого університету полька Ізабелла Овчож (науковий керівник професор В. Ф. Салабай) та нігерієць Шоларін Ола (науковий керівник доцент О. Ф. Яхно).
Відкриття в історії «білих плям», нові підходи до неї та нові вимоги щодо її вивчення потребували підготовки кваліфікованих науково-педагогічних кадрів, при кафедрі було відновлено аспірантуру, через яку підготовлено п'ять кандидатів наук. А з 1990 року вона перейшла на викладання нової навчальної дисципліни — політичної історії XX століття. З проголошенням незалежності у навчальних закладах республіки в навчальний процес була запроваджена історія України.
Для забезпечення читання політичної історії XX ст. професорсько-викладацький колектив кафедри тільки за період з 1992 по 1995 рік підготував і видав 11 назв навчально-методичної літератури — конспектів і текстів лекцій, планів семінарських занять, а також методичних рекомендацій до самостійного вивчення проблем політичної історії загальним обсягом понад 37 друк, аркушів. Також видано перший в Україні навчальний посібник з політичної історії. Колектив зосередив зусилля на впровадженні блочно-модульної системи викладання дисципліни, організації її самостійного вивчення студентами, урізноманітненні форм аудиторної роботи та методики активізації процесу навчання. Наслідком цієї роботи стало друге, розширене і доповнене видання у 2001 році навчального посібника «Політична історія XX століття» за редакцією професора В. Ф. Салабая та навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни у 2002 році. А з 2003 року кафедра, враховуючи поступове входження України в Європейські економічні і політичні структури, ввела у навчальний процес другу навчальну дисципліну «Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики», вивчення якої забезпечується на основі навчальної програми, розробленої вченими.
Політична історія висвітлює суть політичних процесів світового розвитку на різних відрізках історії XX — початку XXI століть, їхню логіку, причинні зв'язки і динаміку, еволюцію ідей та політичних партій, зміст новітніх тенденцій суспільно-політичного розвитку. Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики зорієнтована на з'ясування студентами складної сфери явищ і процесів міждержавних відносин — економічних, політичних, військово-стратегічних, дипломатичних та інших, які набули міжнародного виміру.
Поряд із навчально-методичною роботою велику увагу керівництво кафедри приділяє активізації наукової діяльності колективу, зосередженню уваги науковців на дослідженні сучасних соціально-політичних процесів, що відбуваються в Україні, трансформації її політичної системи, місця і ролі наглої держави у системі міжнародних відносин. Зокрема, на кафедрі виконується колективна монографічна робота «Діяльність державно-політичних структур України в умовах переходу до ринкової економіки», вийшла з друку монографія кандидата історичних наук доцента І. Д. Дудко «Національні інтереси США у постбіполярному світі» та доцента М. В. Борисенка «Уніфікація літературного життя України в 1920—1932 рр.». Загалом колектив щорічно видає наукової продукції (монографії, брошури, статті) обсягом понад 40 друк, аркушів.
Чільне місце в роботі кафедри в останні роки посідають питання омолодження її науково-педагогічного складу. З 1999 року кафедра поповнила свій колектив перспективними молодими кадрами віком від 25 до 30 років, зокрема — кандидатами наук М. В. Борисенком, О. М. Об-метко, П. В. Сацьким, отож нині середній вік викладачів не перевищує 45 років. Усі вони мають наукові ступені.
Враховуючи сучасні вимоги, кафедра велику увагу приділяє підготовці фахівців найвищої кваліфікації. У стадії завершення — докторська дисертація доцента І. Д. Дудко «Національні інтереси США у постбіполярному світі: теоретичний і прикладний аспекти». Плідно працює над докторською дисертацією «Трансформація традиційної культури в Україні у 1920—1950 рр. (історичний аналіз)» доцент М. В. Борисенко. Розпочав працювати над докторською дисертацією кандидат історичних наук П. В. Сацький.
Поряд із навчально-методичною роботою і науковою діяльністю колектив кафедри, як було вже сказано, веде й ефективну виховну роботу зі студентами. Центром її став створений у 1992 році історико-пізнавальний клуб «Відродження», який очолює доцент Н. М. Довганик. До речі, клуб устиг організувати студентські маршрути по місцях історичної слави і духової культури України — Почаїв, Новоград-Волинський, Острог, Берестечко, Батурин, Холодний Яр, Чернігів, Чигирин та ін. Професорсько-викладацький склад
На даний час штат кафедри складають 12 викладачів, у т. ч. один професор, дев’ять доцентів і 2 старші викладачі. Усі викладачі мають науковий ступінь кандидата історичних наук.
Салабай Володимир Федотович — кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри, Відмінник освіти України.
Дудко Ірина Дмитрівна — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії; заступник завідувача кафедри.
Маманчук Олександр Іванович — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії.
Чуб Михайло Павлович — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії.
Титаренко Лариса Олександрівна — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії.
Довганик Надія Михайлівна — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії.
Борисенко Мирослав Володимирович — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії.
Зайцева Зінаїда Іванівна — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії.
Олійниченко Алла Миколаївна — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії.
Якубенко Наталія Тихонівна — кандидат історичних наук; доцент кафедри політичної історії.
Обметко Оксана Миколаївна — кандидат історичних наук; старший викладач кафедри політичної історії.
Сацький Павло Вікторович — кандидат історичних наук; асистент кафедри політичної історії.
Назарчук Олександр Миколайович — кандидат історичних наук; старший викладач кафедри політичної історії.
Покотоло Ольга Павлівна — кандидат історичних наук; старший викладач кафедри політичної історії. Науково-дослідницька робота
З часу започаткування кафедра забезпечує вивчення за власними навчальними програмами політичної історії XX ст. (до 2004—2005 навчального року), історії сучасного світу та історії міжнародних відносин і зовнішньої політики XX — XXI ст.
· Історія сучасного світу висвітлює суть політичних процесів світового розвитку на різних відрізках історії ХХ — початку ХХІ століть, їхню логіку, причинні зв’язки і динаміку, еволюцію ідей і політичних партій, зміст новітніх тенденцій суспільно-політичного розвитку;
· історія міжнародних відносин і зовнішньої політики зорієнтована на з’ясування студентами широкої і складної сфери явищ і процесів міждержавних відносин — економічних, політичних, військово-стратегічних, дипломатичних та інших, які набули міжнародного виміру. Навчально-методична робота
На кафедрі виконується колективна монографія «Політичне забезпечення трансформацій соціально-економічної сфери України», видані колективна монографія «Діяльність державно-політичних структур України в умовах переходу до ринкової економіки». К.: КНЕУ. — 2005 р. / Авт. проф. В. Ф. Салабай, доценти Н. М. Довганик, М. П. Чуб, М. В. Борисенко; та авторські монографії доцентів М. В. Борисенко. «Уніфікація літературного життя України в 1920—1932 роках» — К. — 2001; І. Д. Дудко «Національні інтереси США у постбіполярному світі». — К.: КНЕУ, 2003; О. І. Маманчук «Актуальні проблеми політичної історії України». — К.:КНЕУ, 2005 р.
За останні 10 років кафедра підготувала і видала на основі власної навчальної програми навчальний посібник «Політична історія ХХ століття» (два видання — 1995, 2001 років); навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Політична історія ХХ ст.». — К.: КНЕУ, 2002; Салабай В. Ф., Федін В. П. Довідник з політичної історії ХХ століття: Навч посібник. — К.: КНЕУ, 2003; Салабай В. Ф., Якубенко Н. Т. Политическая история ХХ в.: Учеб. метод. пособие для самост. изуч. дисц. для студентов-иностранцев. — К.: КНЕУ, 2002.
Передано до видавництва навчальний посібник «Міжнародні відносини і зовнішня політика. XX — XXI ст». У процесі завершення навчальні посібники для самостійного вивчення дисциплін «Історія сучасного світу» та «Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики XX — XXI ст. III».
| 
