Кафедра забезпечує викладання в університеті нормативної дисципліни "Економіко-математичне моделювання". Також студентам читаються вибіркові дисципліни. Серед них "Ризикологія", “Прогнозування соціально-економічних процесів”, "Фінансова математика", “Моделі синергетичної економіки”, а також дисципліни, що є продовженням нормативного курсу і розроблені як прикладні для студентів конкретних спеціальностей, наприклад, “Економіко-математичні моделі в управлінні державними фінансами” тощо.
Для студентів факультету економічної кібернетики крім "Економіко-математичного моделювання" нормативними є ще курси “Моделювання економіки” та “Прикладні задачі моделювання економічних процесів”. Крім вищеназваних вибіркових дисциплін, тут пропонуються курси “Адаптивні моделі економіки”, “Економетрія-2”, “Стохастичне програмування”, “Стохастичні процеси та моделі в економіці”, “Топологія економічних структур”.
Широкий спектр курсів, пропонованих кафедрою, досить повно представляє сучасні напрямки розвитку економіко-математичного моделювання і дає можливість отримати всім бажаючим ґрунтовні, системні знання. Набуті навички моделювання, застосування відповідного програмного забезпечення на ПЕОМ можуть бути корисними в написанні курсових та дипломних робіт, для успішної професійної діяльності на практиці. Адже засвоєння основних аспектів економіко-математичного моделювання сприяє розвитку у студентів здатності більш глибоко, послідовно досліджувати фахові практичні проблеми, приймати більш ефективні та системні рішення.
Викладачі кафедри економіко-математичних методів (ЕММ) є спеціалістами високого наукового та педагогічного рівня. Кафедра була ініціатором введення у ВНЗ України дисциплін для економістів “Теорія економічного ризику” та “Моделювання економіки”. Були створені відповідні робочі програми та навчальні посібники. Так, у 1996 році в КНЕУ вийшов перший в Україні підручник з ризикології — “Економічний ризик і методи його вимірювання”, авторами якого були Вітлінський В. В., Наконечний С. І., Шарапов О. Д. Всього в попередні роки викладачами кафедри ЕММ було підготовлено більше двадцяти п’яти підручників і навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України.
Більшість курсів, що пропонуються студентам за напрямком економіко-математичне моделювання, були запроваджені недавно, з введенням в дію Болонської конвенції. Тому в даний період важливою задачею, над якою працюють співробітники кафедри, є підготовка відповідного навчально-методичного забезпечення.
З 2001 року кафедрою здійснюється магістерська підготовка з економічної кібернетики за напрямом “Системний аналіз та моделювання економічних процесів”. Викладачами кафедри проводиться плідна робота з підготовки фахівців вищої кваліфікації. Так, за період свого функціонування кафедра підготувала 6 докторів наук зі спеціальності “Економіко-математичні методи та моделі”, понад 50 кандидатів наук з тієї самої спеціальності. ІСТОРІЯ
50-60-ті роки ХХ століття стали періодом бурхливого розвитку математичних методів у економіці. Автоматизація обчислювальних процесів, розвиток методології системного аналізу, розвиток таких розділів математичної науки, як математичне програмування, теорія масового обслуговування, теорія управління запасами — усе це створило передумови для того, щоб математичне моделювання стало важливим інструментом економічного дослідження, необхідним елементом економічного аналізу та управління.
У цей період виникла нагальна потреба в систематизованому вивченні основ економіко-математичного моделювання студентами економічних спеціальностей з метою подальшого використання отриманих знань у практичній діяльності та наукових дослідженнях. Саме тому в 1966 році на факультеті організації машинної обробки інформації було створено кафедру економіко-математичних методів. Першим її завідувачем був доцент цього самого факультету Терехов Лев Леонідович. Працюючи в КІНГ з 1963 року (після закінчення аспірантури Московського фінансового інституту), він розробив і прочитав новий курс “Математичні методи планування і управління”. На основі цього курсу й почала роботу нова кафедра.
Важливим етапом не тільки в діяльності кафедри, а й у розвитку економіко-математичного моделювання в цілому стало видання підручника Л. Л. Терехова “Економіко-математичні методи” (1968 р.). Ця праця — перший у СРСР підручник з економіко-математичних методів з грифом Мінвузу.
Значний внесок у зміцнення та розвиток школи з економіко-математичного моделювання здійснив наступний завідувач кафедри кандидат технічних наук, професор О. Д. Шарапов (з 1977 по 1982 р.).
З 1982 по 1989 р. кафедрою економіко-математичних методів завідував доктор економічних наук, професор О. П. Суслов, який разом із членами кафедри спрямовував свої зусилля переважно на застосування економіко-математичних методів для розв’язку прикладних проблем. Зокрема, у 1985—1990 роках співробітниками кафедри здійснювалась робота в межах українсько-чеського проекту “Моделювання великих економічних систем”. Наукові дослідження за цією темою проводились нашим вузом та трьома найбільшими економічними вузами Праги, Братислави та Острави. Керівником проекту був професор О. Д. Шарапов, координатором — доцент кафедри економіко-математичних методів Т. П. Романюк.
Кандидат економічних наук, професор С. І. Наконечний — завідувач кафедри економіко-математичних методів з 1989 по вересень 2005 р. Він організував колектив кафедри та брав особисто участь у написанні вітчизняної навчальної та навчально-методичної літератури з дисциплін, закріплених за кафедрою. Зокрема, було видано перший у межах економічної освіти україномовний посібник з теорії ймовірностей — “Теорія ймовірностей й елементи математичної статистики” (В. І. Жлуктенко, С. І. Наконечний) (1991), в якому уніфіковано спеціальні терміни та наведені приклади, характерні для ринкової економіки. Як базовий, почали вивчати курс економетрії, розроблений професорами С. І. Наконечним, Т. О. Терещенко і доцентом Т. П. Романюк. Підручник з економетрії цих авторів мав уже три видання.
У середині 80-х років у період перебудови, з уведенням нових механізмів господарювання, розвитком підприємництва в економічну діяльність увійшли такі поняття, як невизначеність, конфліктність та ризик. Функціонування в нових умовах вимагало розробки і впровадження методів аналізу та управління ризиком на практичному та теоретичному рівнях.
Саме в цей період на кафедрі під керівництвом С. І. Наконечного було розпочато роботу з розробки методології аналізу ризику. Подальший активний розвиток, формування такого наукового напрямку, як “Ризикологія”, пов’язані з ім’ям В. В. Вітлінського. Результатом здійсненої роботи стало видання в 1996 р. навчального посібника “Ризик у менеджменті” (В. В. Вітлінський та С. І. Наконечний). У тому самому році вийшов перший в Україні підручник з ризикології — “Економічний ризик і методи його вимірювання” (В. В. Вітлінський, С. І. Наконечний та О. Д. Шарапов). Це дало підстави кафедрі бути ініціатором введення у вищих навчальних закладах України дисципліни для економістів “Теорія економічного ризику”.
З 2001 року кафедрою здійснюється магістерська підготовка з економічної кібернетики за програмою “Системний аналіз та моделювання економічних процесів”. Запропоновані магістрантам курси дають можливість поглибленого вивчення сучасних концепцій та інструментарію моделювання економічних процесів і систем.
В 2005 році згідно до вимог Болонської конвенції відбулися зміни в складі нормативних та вибіркових дисциплін кафедри. Так, замість нормативних курсів “Економетрія” та “Математичне програмування” в 2005 році (на деяких факультетах в 2006) було введено курс “Економіко-математичне моделювання”. Дана дисципліна має 5 кредитів, в кінці семестру студенти складають з неї іспит. Дисципліна “Ризикологія”, яка вивчалась раніше як нормативна, стала вибірковою (декілька базових тем увійшли до курсу “Економіко-математичне моделювання”). Також кафедра отримала можливість запропонувати студентам вибіркові курси для конкретних спеціальностей, які є продовженням нормативного і одночасно знайомлять студентів з моделями, що можуть бути використані саме в обраному ними напрямку економічної діяльності. Це, наприклад, математичне моделювання підприємницької діяльності, ЕММ в менеджменті організацій, ЕММ в діяльності банків тощо. Основна мета – запропонувати і навчити майбутніх фахівців таким методам та моделям, практичне використання яких дасть моживість здійснювати більш глибокий аналіз виникаючих в практиці проблем та ситуацій, прогнозувати розвиток економічних систем та процесів, приймати більш обгрунтовані, системні та ефективні управлінські рішення.
З вересня 2005 року кафедрою економіко-математичних методів завідує доктор економічних наук, професор В. В. Вітлінський. ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКИЙ СКЛАД КАФЕДРИ
ВІТЛІНСЬКИЙ Вальдемар Володимирович — професор, доктор економічних наук, завідувач кафедри економіко-математичних методів КНЕУ. Народився 25 грудня 1944 р. Закінчив механіко-математичний факультет Львівського національного університету ім. І. Я. Франка в 1968 р.
Після закінчення університету був направлений до Києва у Всесоюзний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості, де займався питаннями оптимального планування та проектування нафтопереробних заводів. Тут з’явилися його перші наукові праці.
З 1978 р. Вітлінський В. В. працює завідуючим відділу, потім головним конструктором, надалі директором науково-технічного центру Всесоюзного науково-виробничого об’єднання “КАМЕТ”, де займається створенням та впровадженням інтегрованих автоматизованих систем управління на машинобудівних підприємствах.
Вітлінський В. В. працює в КНЕУ на постійній основі з 1992 року. Тут він захистив у 1996 р. докторську дисертацію. Вітлінський В. В. є одним із фундаторів української наукової школи з ризикології (теорії економічного ризику). У своєму доробку має понад 200 наукових і навчально-методичних робіт (4 монографії, 15 підручників і навчальних посібників, 10 з яких мають гриф Міністерства освіти і науки України). Роботи Вітлінського В. В. з ризикології добре відомі й визнані в Україні та за її межами. Так, він був нагороджений срібною медаллю Міжнародного біографічного центру Кембриджа (Англія) “Людина 2000—2001 року” у номінації вчені-економісти.
Вітлінський В. В. успішно провадить підготовку наукових кадрів. Під його науковим керівництвом 2 вчених захистили докторські дисертації, 12 чоловік успішно захистили кандидатські дисертації, ще 5 науковців працюють над докторськими дисертаціями.
В. В. Вітлінський активно займається науково-організаційною роботою: з 1997 р. є заступником голови — вченим секретарем — Секції економічної кібернетики Науково-методичної комісії з економічної освіти Міністерства освіти і науки України; з 1998 року керує Всеукраїнським науковим семінаром “Моделювання та ризикології в економіці”, котрий функціонує на базі КНЕУ; з 1998 року був заступником голови Фахової ради з напряму “Економіка і підприємництво” ДАК Міністерства Освіти і науки України, є членом спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій у КНЕУ та в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, є членом редколегії кількох наукових збірників, що входять до переліку ВАК України, зокрема “Моделювання та інформаційні системи в економіці”, міжнародного наукового журналу “Економічна кібернетика”. Член оргкомітету низки наукових конференцій. З 1999 р. — постійний член програмного комітету міжнародної наукової школи “Моделювання та аналіз безпеки і ризику в складних системах” (РФ), до якого входять відомі вчені низки країн Європи та Америки. Міжнародною науковою школою проводяться щорічні наукові конференції у м. Санкт-Петербурзі. Призначається офіційним опонентом на захистах докторських і кандидатських дисертацій.
Найважливіші праці: 1. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. — Київ, ДЕМІУР, 1996 р. — 212 с. (монографія). 2. Економічний ризик і методи його вимірювання: Підручник (у співавторстві). — К: Борисфен, 1996 р. — 338 с. 3. Стратегія кредитного ризику комерційного банку (у співавторстві). — К: Знання, 1999. — 256 с. 4. Збірник задач з математичного програмування. Ч. 2 (у співавторстві). — Київ: КНЕУ, 1998. — 223 с. 5. Моделювання економіки. — К.: КНЕУ, 2003. — 408 с. 6. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія (у співавторстві). — К.: КНЕУ, 2004. — 480 с.
ВЕЛИКОІВАНЕНКО Галина Іванівна — кандидат фізико-математичних наук, доцент, заступник завідуючого кафедри економіко-математичних методів. У 1992 р. закінчила Київський університет ім. Тараса Шевченка, а у І995 р. захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності «Теорія ймовірностей та математична статистика» на тему “Аналітичні властивості банаховозначних випадкових процесів з просторів Орлича”. З 1996 р. — викладач Київського національного економічного університету. У 2001 р. закінчила магістратуру Київського національного економічного університету за спеціальністю “Міжнародний інвестиційний менеджмент”. Має досвід викладання таких дисциплін: моделювання економіки; моделювання інструментів фінансових ринків; ризикологія; теорія ймовірностей та математична статистика; математичне програмування; економетрія. Наукові інтереси: застосування теорії випадкових процесів, нечіткої логіки в аналізі, оцінюванні та управлінні економічним ризиком. Автор та співавтор більше 20 наукових праць, у т. ч. монографії, навчального посібника та двох навчально-методичних посібників для самостійного вивчення дисципліни.
Найважливіші праці: 1. Вітлінський В. В., Пернарівський О. В., Наконечний Я. С., Великоіваненко Г. І. Кредитний ризик комерційного банку: Навч. посібник (реком. МОН України). — К.: Знання, 2000 р. — 226 с. 2. Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. — К.: КНЕУ, 2004. — 480 с. 3. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Моделювання економіки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.(реком. МОН України). – К.: КНЕУ, 2005. - 306 с. 4. Г. Великоіваненко, Л.Долінський, Л.Рудницька. Рейтингове оцінювання надійності емітентів боргових інструментів на підґрунті нечітко-множинного аналізу // Ринок цінних паперів України. - 2005.- № 5-6. - С. 59 - 64 5. Верченко П.І., Великоіваненко Г. І., Демчук Н.В., Компаніченко О.С., Шатарська І.Ф. Ризикологія: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. (реком. МОН України). – К.: КНЕУ, 2006. - 176 с.
ДИСЦИПЛІНИ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬСЯ Нормативні
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ (для всіх економічних спеціальностей). Вивчаються предмет та особливості застосування математичного програмування в економіці; задачі лінійного програмування; теорія двоїстості; цілочислове програмування; нелінійні моделі оптимізації; принципи побудови економетричних моделей; моделі парної та множинної лінійної регресії; узагальнені економетричні моделі; економетричні моделі динаміки; аналіз та управління ризиком в економіці; система показників кількісного оцінювання ступеня ризику. Формуються навички та вміння побудови економіко-математичних моделей, їх розв’язання, використання для аналізу та прогнозування.
МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ (для спеціальності 6102). Вивчаються алгоритмічні моделі в економіці та підприємництві; виробничі функції; рейтингове оцінювання та управління в економіці; моделі поведінки та взаємодії споживачів та виробників; традиційні та динамічні нелінійні моделі макроекономіки; прогнозування часових рядів та інші. Формуються навички та вміння аналізу, моделювання і прогнозування розвитку економічних об’єктів і процесів на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях.
ПРИКЛАДНІ ЗАДАЧІ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (6102). Вивчається класифікація задач і засобів кількісного аналізу та моделювання соціально-економічних процесів; елементи теорії випадкових процесів та її застосування в прикладних задачах; аналіз та моделювання соціально-економічних процесів на основі теорії марківських процесів; управління економічними системами на базі теорії мереж; теорія нечітких множин та її застосування в прикладних задачах; основи теорії нечіткої логіки; нечітки статичні та динамічні моделі економічних систем; задачі аналізу фінансових ринків із застосуванням математичних моделей нелінійної динаміки. Формуються навички та вміння використання відповідного інструментарію побудови та розв’язання прикладних задач моделювання економічних процесів. Вибіркові
АДАПТИВНІ МОДЕЛІ ЕКОНОМІКИ (для спеціальності 6102). Вивчаються основи побудови та аналізу адаптивних моделей як таких, що враховують неповноту і невизначеність інформації, відкритість і трансформації економічної системи; розглядається еволюційне та синергетичне моделювання економічних процесів в умовах трансформації. Формуються навички та вміння від словесного портрету явища переходити до логіко-формального опису – побудови адекватної математичної моделі; підбирати для отриманої моделі інструмент аналізу, здатний долати труднощі комп’ютерного моделювання; критично осмислювати поточну числову інформацію та предметно її тлумачити.
ДОСЛІДЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ В ЕКОНОМІЦІ І ПІДПРИЄМНИЦТВІ (6101). Вивчаються теорія управління запасами, моделі та методи сіткової оптимізації, ігрові моделі, аналіз даних та статистичне моделювання в операційних дослідженнях, випадкові процеси, їх класифікація, Пуасонівський процес, Марківський процес, модель Ерланга, найпростіші моделі теорії масового обслуговування та інш. Формуються навички та вміння застосовувати методи та будувати моделі дослідження операцій у вирішенні різноманітних економічних проблем з організаційного управління; будувати адекватні моделі економічних систем з вико-ристанням ПЕОМ, аналізувати одержані результати і роботи фахові висновки.
ЕКОНОМЕТРІЯ–2 (6102). Вивчаються сучасні економетричні методи, побудова та використання ARIMA- та VAR - моделей в прогнозуванні поведінки економічних процесів та систем. Набуті знання та навички можуть бути використанні студентами при написанні курсових та дипломних робіт, пов’язаних з прогнозування економічних процесів.
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ (6105). Вивчаються моделі і методи управління активами і пасивами банку; моделювання доходів комерційного банку; методи аналізу вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на діяльність банку; комплексна система управління банківськими ризиками; фінансові інструменти в банківському менеджменті; моделі і методи грошово-кредитної політики в трансформаційній економіці. Формуються навички та вміння побудови та аналізу економіко-математичних моделей управління банківською діяльністю.
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ (6109). Вивчаються методи мережевого планування; теорія масового обслуговування; задачі про призначення на роботу; теорія гри, прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику. Формуються навички та вміння застосовувати адекватні економіко-математичних моделі для аналізу та обґрунтування раціональних рішень в управлінні персоналом.
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ ОРГАНІЗАЦІЙ (6201). Вивчаються моделі фоpмування та оптимізації бізнес-планів, інвестиційних пpоектів, pозpахунку науково обґpунтованих пpогнозів економічної динаміки, упpавління запасами в умовах невизначеності, організації ефективного пpоведення експеpтних оцінок та інш. Формуються навички та вміння побудови найбільш типових моделей ринкової економіки і реалізації їх на ПЕОМ.
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ І АУДИТУ (6106). Вивчаються такі теми: матричні моделі в аналізі і аудиті; теорія ігор в аналізі підприємницької діяльності; економетричні моделі аналізу і обґгрунтування ефективних рішень; моделювання ринку і оптимізація управлінських рішень; багатокритеріальні моделі аналізу; імітаційні моделі аналізу і прийняття рішень та рейтингове оцінювання. Формуються навички та вміння побудови адекватних економіко-математичних моделей та їх використання для прийняття раціональних та ефективних рішень в аналізі і аудиті.
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ (6103). Вивчаються такі теми: математичне моделювання процесів міжнародної економіки: стан справ, проблеми і перспективи; концептуальні засади побудови синергетичних моделей міжнародної економіки; адаптація синергетичних моделей відкритої економіки; алгоритми кількісного вивчення синергетичних моделей; контроль та управління характеристиками синергетичних моделей міжнародної економіки. Формуються навички та вміння вибирати (при необхідності будувати) потрібну економіко-математичну модель, враховуючи суттєві фактори та володіючи банком моделей економіки; виконувати якісні та кількісні дослідження економіко-математичної моделі; інтерпретувати числову інформацію, отримати висновки і подати рекомендації, узгоджуючи з економічними даними.
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ В МАРКЕТИНГУ (6108). Вивчаються такі теми: балансові та оптимізаційні моделі в маркетингу; методи мережевого планування; методи і моделі управління товарними запасами; моделювання попиту та споживання; теорія масового обслуговування; теорія ігор, прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику. Формуються навички та вміння побудови та аналізу економіко-математичних моделей, які відображають конкретні кількісні закономірності і взаємозв’язкі в маркетинговій діяльності; використання цих моделей для обґрунтування раціональних рішень, підвищення якості та ефективності управління в маркетингу.
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМИ ФІНАНСАМИ (6104). Вивчається моделювання народногосподарського кругообігу, аналіз рядів динаміки й прогнозування часових рядів основних фінансових показників, прогнозування наслідків зміни фінансової політики держави, моделі планування та аналізу витрат і результатів господарської діяльності (аналіз прибутковості виробництва, розподіл фінансових ресурсів, вибір портфеля цінних паперів, управління запасами), прийняття ризикованих фінансових рішень за допомогою функції корисності, прийняття рішень в умовах невизначеності на засадах теорії гри. Формуються навички та вміння будувати математичні моделі управління державними фінансами та визначати найбільш ефективні методи їх практичної реалізації, проводити кваліфікований аналіз результатів моделювання: моделі, об’єкту, прогнозу.
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (6110). Вивчаються основні концепції найбільш поширених сучасних економетричних методів; інтегровані методи авторегресії та ковзної середньої (ARIMA); векторні авторегресійні моделі (VAR); моделі лонгітюдних (панельних) даних та симультативні системи рівнянь; моделі прогнозування розвитку світової економіки. Формуються навички та вміння побудови та використання відповідних моделей на практиці, в емпіричних дослідженнях.
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (6107). Вивчаються математичні методи та моделі визначення обсягів виробництва; математичні моделі використання виробничих ресурсів; математичні моделі ринку товарів та послуг підприємницької діяльності; математичні методи та моделі фінансових результатів підприємницької діяльності. Формуються навички та вміння описувати у вигляді системи економіко–математичних моделей внутрішню фінансово–господарську діяльність підприємства, а також його зовнішнє середовище; отримувати і аналізувати відповідні розв’язки за допомогою математичних методів та комп’ютерної техніки; застосовувати математичні методи і моделі для обгрунтування рішень, бізнес–планів підприємства; кількісно оцінювати підприємницькі ризики та управляти ними; оцінювати на основі математичних моделей фінансовий стан підприємства та необхідність його санації.
МОДЕЛІ СИНЕРГЕТИЧНОЇ ЕКОНОМІКИ (для всіх економічних спеціальностей). Вивчаються такі теми: cинергетика як сучасна методологія аналізу динаміки економічних систем; елементи математичної теорії динамічних систем; математичні моделі динаміки економічних систем та їх дослідження; математичні моделі джерел невизначеності економічних процесів; застосування теорії хаосу в економіці; якісний аналіз моделей економічних систем; нейронні мережі та фінансовий менеджмент. Набуті знання дають можливість досліджувати та ідентифікувати такі (нелінійні) явища в економічній еволюції, як структурні зміни, біфуркації, хаос тощо і з урахуванням цього оцінювати інтервали адекватності щодо використання результатів, отриманих за допомогою математичних моделей, обґрунтовувати прийняття відповідних рішень та оцінювати можливі наслідки цих рішень.
ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (для всіх економічних спеціальностей). Вивчаються такі теми: cоціально-економічні процеси країни як об’єкт прогнозування; моделі соціально-економічного прогнозування; попередній аналіз даних та вибір методу прогнозування; критерії визначення якості прогнозу; мікроекономічне прогнозування; макроекономічне прогнозування; прогнозування фінансових ринків; прогнозування соціальних процесів. Формуються навички та вміння аналізувати інформаційну базу прогнозування; адекватно використовувати методи і моделі прогнозування окремих соціально-економічних показників, їх комплексного розвитку, структурних змін; оцінювати ефективність методів та результатів прогнозу; використовувати інформаційні технології на базі ПЕОМ для прогнозування соціально-економічних процесів; конструювати комплексні економетричні моделі прогнозування розвитку національної економіки й окремих організацій; тлумачити отримані результати прогнозу та приймати управлінські рішення.
РИЗИКОЛОГІЯ (для всіх економічних спеціальностей). Вивчаються концептуальні засади ризикології; сутність і функції ризик- менеджменту; джерела та класифікації ризиків; система кількісних показників ступеня ризику; методи управління ризиком; сутність диверсифікації та теорія портфеля та інші питання. Формуються навички складання програми з ризик-менеджменту для конкретних видів економічної діяльності, вміння використовувати для аналізу та управління ризиками комп‘ютерні програми.
СТОХАСТИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ (6102). Вивчаються такі теми: класифікація задач стохастичного програмування; прийняття рішень в умовах невизначеності на базі сподіваних значень випадкових параметрів; вибір найкращого рішення та дослідження зони невизначеності; одноетапні задачі стохастичного програмування; прямі і непрямі методи розв’язання задач стохастичного програмування; двоетапні та багатоетапні задачі; економічні проблеми і задачі стохастичного програмування.
СТОХАСТИЧНІ ПРОЦЕСИ ТА МОДЕЛІ В ЕКОНОМІЦІ (6102). Вивчаються основи випадкових процесів та їх характеристики; класифікація цих процесів при побудові стохастичних моделей; розглядаються стохастичні моделі, що базуються на однорідних ланцюгах Маркова, а також моделі теорії масового обслуговування.
ТОПОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНИХ СТРУКТУР (6102). Вивчаються основи топології економічних структур; моделювання гомеоморфних відображень; моделі забезпечення керування в економічних системах; елементи безпеки в економічних структурах; методи виявлення підсистем чи елементів систем, що є найуразливішими в системі при несанкціонованому доступі чи атаках на систему, які завдають системі найбільшої шкоди; оптимальні шляхи убезпечення систем від максимальної шкоди під час несанкціонованих дій щодо системи.
ФІНАНСОВА МАТЕМАТИКА (6102, 6104, 6105, 6106, 6110). Вивчаються концепція вартості грошей у часі; правило простих та складних процентів; фінансові обчислення для потоків платежів; критерії оцінки ефективності інвестицій; оцінка норми дохідності в умовах ринкової невизначеності; оцінка та планування схем фінансово-кредитних розрахунків; аналіз та оцінка вартості цінних паперів. Формуються навички та вміння оцінювати кінцеві фінансові результати операції (угоди, контракту) для кожного контрагенту; розробляти платіжні схеми виконання фінансових операцій (зокрема, плани погашення заборгованостей); аналізувати залежності кінцевих результатів операції від її основних параметрів тощо. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
Науково-дослідницька робота здійснюється науково-педагогічним персоналом, докторантами та аспірантами кафедри ЕММ за комплексною темою “Математичне моделювання економічних систем і процесів в умовах невизначеності та конфлікту: проблеми теорії та практики”. Ця тема включає такі два напрямки: 1) Моделювання економічних систем і процесів з урахуванням системних характеристик; 2) Функціонування та розвиток АПК в умовах невизначеності: аналіз, моделювання та управління.
На кафедрі створено наукові школи: – “Ризикологія” — керівники В. В. Вітлінський, С. І. Наконечний; – “Моделювання та оптимізація агропромислового комплексу” — керівник С. І. Наконечний.
Вчені-викладачі кафедри здійснюють науково-дослідну роботу в такому спектрі економічних проблем: • • Управління економічним ризиком; • • Методичні проблеми та розвиток інструментарію моделювання та оптимізації АПК; • Системні характеристики економічних рішень та планів; • • Багатоцільові багатокритеріальні моделі оцінки ефективності та обґрунтованості рішень; • • Адаптивна парадигма трансформаційних економічних процесів.
Кафедра ЕММ підготувала 6 докторів наук (серед них двоє — Терехов Лев Леонідович, Вітлінський Вальдемар Володимирович — з числа її викладачів) і більше 50 кандидатів наук. За науковими дослідженнями опубліковано понад 800 робіт, загальним обсягом більше 600 друкованих аркушів. Наукова робота ведеться для всіх галузей і напрямів економічної діяльності. Результати наукових досліджень впроваджуються в практичну діяльність.
В 2001 році на кафедрі розпочав роботу Всеукраїнський науковий семінар “Моделювання та ризикологія в підприємництві”. На засіданнях семінару розглядається широкий спектр проблем щодо моделювання економічних систем і процесів та ризикології. За останні два роки його роботи тут були представлені і обговорювались доповіді, зокрема, з таких питань: багатокритеріальність і динаміка економічного ризику; стохастичні моделі фінансових ризиків; рейтингове моделювання ризиків; моделі сучасної теорії портфеля; моделювання динамічних закономірностей економічних систем; урахування асиметрії інформації в моделях економічних систем; синтез систем адаптивного управління; оцінювання та моделювання системних характеристик у процесах прийняття управлінських рішень (стійкості; гнучкості, маневреності; надійності тощо); моделювання економічної безпеки; використання нечіткої логіки, нейромереж та вейвлет аналізу в моделюванні економічних систем.
На семінарі з доповідями виступають доктори, кандидати наук, аспіранти з провідних установ країни. Науковий керівник семінару — доктор економічних наук, професор Вітлінський Вальдемар Володимирович. Заступник наукового керівника — кандидат фізико-математичних наук, доцент Верченко Петро Іванович. Вчений секретар — кандидат фізико-математичних наук, доцент Великоіваненко Галина Іванівна.
До участі в семінарі запрошуються представники вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів та інших організацій і підприємств України з проблемними доповідями чи дисертаційними роботами. Засідання семінару відбуваються кожну другу та четверту середу місяця. Усі бажаючі представити свої результати на семінарі будуть із задоволенням прийняті на кафедрі економіко-математичних методів КНЕУ.
Актуальні наукові роботи і монографії
Співробітники кафедри ЕММ щорічно публікують від 20 до З0 наукових робіт, активно беруть участь у наукових і науково-практичних конференціях різних рівнів. Викладачі кафедри підготували ряд монографій, серед яких найважливішими є:
1. Вітлінський В. В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. — К.: ДЕМІУР, 1996. — 212 с. 2. Наконечний С. І., Савіна С. С. Погодний ризик АПК: адаптивне моделювання, економічне зростання та прогнозування. — Київ: ДЕМІУР, 1998. — 186 с. 3. Корнійчук М. Т., Совтус І. К. Складні системи з випадковою зв’язністю: імовірнісне моделювання та оптимізація: Монографія. — К.: КНЕУ, 2003. — 374 с. 4. Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. — К.: КНЕУ, 2004. — 480 с. 5. Жлуктенко В. І., Бєгун А. В. Стохастичні моделі в економіці: Монографія. — К.:КНЕУ, 2005. — 352с. 6. Верченко П. І. Багатокритеріальність і динаміка економічного ризику (моделі та методи): Монографія. – К.: КНЕУ, 2006. – 272 с. 7. Камінський А. Б. Моделювання фінансових ризиків: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 304 с. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА
Підручники та методичні посібникі
1. Жлуктенко В. І., Наконечний С. І., Вітлінський В. В., Бєгун А. В. Практикум з теорії ймовірностей і математичної статистики: Навч. посібник. — К. :ІЗМН, 1996. — 328 с. Практикум включає задачі з курсу теорії ймовірностей і математичної статистики, а також випадкових процесів і однорідних ланцюгів Маркова. У кожному з шести розділів у стислій формі подані теоретичні відомості з докладним розв’зуванням задач, що є особливо доречним при вивченні курсу “Теорія ймовірностей і математична статистика” студентами вечірньої та заочної форми навчання.
2. Жлуктенко В. І., Наконечний С. І., Савіна С.С. Теорія ймовірностей і математична статистика: Навч.-метод. посібник. — У 2 ч. — К.: КНЕУ, 2005. Ч.1. Теорія ймовірностей. — 304с. Подаються основи теорії ймовірностей. Матеріал поділено на 11 тем. Усі теоретичні відомості ілюструються численними прикладами, зокрема графічними, що розкривають зміст усіх означень, тверджень і висновків. Ч. 2. Математична статистика. — 364с. Розглянуто основи математичної статистики як науки, що вивчає ймовірнісну природу статистичних оцінок параметрів генеральної сукупності та закони їх розподілу. Докладно висвітлюються теоретичні основи дисперсійного та регресійного аналізу.
3. Вітлінський В. В., Наконечний С. І., Терещенко Т. О. Математичне програмування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 248 с. Пропонуються лінійні, нелінійні, динамічні та стохастичні математичні моделі з їх численними застосуваннями для розв’язування оптимізаційних задач економічного змісту. До кожної теми подаються докладні теоретичні відомості, практичні приклади їх застосування, супроводжувані розгорнутими поясненнями, добірка типових задач економічного змісту для самостійного розв’язування та запитання для самоперевірки.
4. Наконечний С. І., Савіна С. С. Математичне програмування: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 452 с. Розглядаються основні математичні методи та моделі дослідження економічних систем і процесів, що є основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у реальних умовах. Теоретичний матеріал ілюструється числовими економіко-математичними моделями, які адекватно відображають основні виробничо-економічні процеси.
5. Наконечний С. І., Терещенко Т. О. Економетрія: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 192 с. У посібнику подано навчальні програми дисципліни «Економетрія», основні вимоги до знань та вмінь студентів, плани практичних занять та лабораторних робіт, спрямовані на розкриття змісту економічних залежностей та можливостей їх застосування під час розв’язування економічних задач.
6. Наконечний С. І., Терещенко Т. О., Романюк Т. П. Економетрія. Підручник. — Вид.3-тє, доп. та перероб. — К.: КНЕУ, 2004. — 520 с. У підручнику розглянуто основні методи оцінювання параметрів економетричних моделей з урахуванням особливостей економічної інформації. Подано основи економетричного моделювання й наведено численні приклади найважливіших економетричних моделей, які застосовую
| 
Херня якась!!!!!!!!!!!!!! 